X-фактор: якщо завтра війна «Росія vs Європа». Ймовірність прямого зіткнення…

Підсумковий звіт зіставляє сукупну міць європейських країн-членів НАТО (з урахуванням Великої Британії) та Російської Федерації станом на початок 2026 року.

Зведена таблиця показників.

До 2026 року європейська оборонна промисловість вийшла зі "сплячки".

Німеччина  (Zeitenwende): радикальна відмова від зовнішньої та оборонної політики, якої країна дотримувалася десятиліттями після Другої світової війни.

Zeitenwende, укр. – зміна епох. Це сигнал про те, що Берлін бере на себе лідерство у питаннях безпеки та переглядає свої відносини зі Сходом та Заходом. У 2022 році Товариство німецької мови (GfdS) обрало Zeitenwende словом року.

Ремілітаризація: створення спеціального фонду у розмірі 100 мільярдів євро для модернізації Бундесверу. До цього німецька армія роками страждала на недофінансування.

Відмова від пацифізму в експорті зброї: Німеччина порушила своє табу на постачання летальної зброї до зон активних бойових дій.

Надшвидка відмова від дешевих російських енергоносіїв (газу та нафти), які раніше вважалися фундаментом німецької економіки.

Бундесвер почав отримувати нові Leopard 2A8 та системи ППО у значних кількостях.

Польща: стала головним "броньованим кулаком" Європи, закупивши сотні корейських танків K2 та американських Abrams.

Наявність масованого бронетанкового угруповання створює «стіну», яку неможливо ігнорувати. Це фізичний бар'єр, що робить ціну будь-якого наземного вторгнення неприйнятною для агресора.

Східний фланг НАТО — це великі рівнини. Попри розвиток дронів, саме танк залишається єдиною платформою, здатною швидко проривати оборону, захоплювати територію та утримувати її під вогнем.

Війна в Україні показала, що техніка витрачається дуже швидко. Польща формує величезний резерв («залізну масу»), щоб мати змогу вести тривалу війну високої інтенсивності, а не лише локальні операції.

Незважаючи на потужність, сучасні FPV-дрони, баражуючі боєприпаси та ПТРК (Javelin, NLAW) зробили танки надзвичайно вразливими. Броня більше не гарантує безпеку без потужного купола РЕБ та мобільної ППО.

Величезні кошти, витрачені на сталь, могли б бути інвестовані в кібербезпеку, супутникову розвідку та масове виробництво власних безпілотників — те, що сьогодні визначає хід війни.

Якщо ж танки залишаться просто «залізом» без технологічного супроводу — це справді може виявитися дорогою підготовкою до війни минулого покоління.

Проблема різних калібрів також все ще існує, але логістика всередині НАТО стала швидшою.

На відміну від Польщі, країни Балтії не мають власних танкових дивізій. Їхня стратегія базується на трьох стовпах: стримування з боку НАТО, протитанкова оборона та тотальне залучення суспільства.

Литва: є найбільш мілітаризованою серед трьох країн.

Основний акцент на БМП «Vilkas» (модифікація німецької Boxer з ізраїльськими баштами). Нещодавно Литва заявила про плани створення власного танкового батальйону (ймовірно, Leopard 2), щоб діяти синхронно з Польщею.

Тут розгортається повноцінна німецька бригада (близько 5000 солдатів на постійній основі), що є історичним зсувом для Бундесверу.

Закуплено системи NASAMS, що критично для прикриття Сувальского коридору.

Естонія робить ставку на далекобійну артилерію та цифровізацію.

Активно закуповує корейські САУ K9 Thunder та системи HIMARS.

Естонія та Фінляндія фактично інтегрували свої берегові ракетні комплекси (Blue Spear), що дозволяє «закрити» Фінську затоку для флоту РФ.

Естонія має Добровольчий корпус, що нараховує понад 30 000 осіб, готових до партизанської війни в лісах, що робить окупацію надзвичайно «дорогою».

Латвія довгий час відставала, але зараз різко нарощує темпи.

Країна повернула обов'язковий призов до армії.

Спільно з Естонією закуповує німецьку систему ППО середнього радіуса IRIS-T.

Використовує британські легкі бронемашини CVR(T), але сучасний проєкт із БТР Patria 6x6 є унікальним прикладом оборонної кооперації в межах програми CAVS (Common Armoured Vehicle System). Латвія не просто замовила машини у Фінляндії, а стала повноцінним учасником виробничого циклу.

Зараз Латвія планує виробити близько 200 таких машин до 2029 року. Це дозволить повністю замінити застарілі радянські та британські зразки в їхній піхотній бригаді. Перехід на колісну Patria 6x6 латвійської збірки — це крок до уніфікації з естонцями та фінами, що значно спрощує спільні операції.

Однак існують ключові виклики для Балтії.

Це перш за все «глибина» території: Відстань від кордону до великих міст вимірюється десятками кілометрів. Без «броньованого кулака» Польщі та авіації НАТО Балтії самотужки втримати класичну лінію фронту майже неможливо.

Сувальский коридор: Литва і Польща критично залежать від координації в цьому вузькому місці (100 км), що з'єднує Балтію з рештою Європи.

Сувальский коридор - це вузька смуга території протяжністю близько 100 км на кордоні Литви та Польщі, що сполучає Балтійське море з Європою. Через стратегічне становище та прилягання до Росії та Білорусі він вважається потенційною гарячою точкою у разі геополітичної напруги. Коридор відіграє ключову роль у логістиці НАТО та безпеці країн Балтії.

Балтійські країни зараз активно розширюють порти та залізниці під стандарт НАТО (Rail Baltica), щоб важка техніка (ті самі польські танки) могла прибути за лічені години, а не дні.

Росія адаптувалася до затяжного конфлікту. У ЗС РФ накопичено унікальний досвід ведення масштабної технологічної війни (РЕБ, дрони, КАБи).

Відбувається швидке впровадження FPV-дронів та систем захисту на рівні заводів.

Ресурсна база велика. У РФ – повна самозабезпеченість сировиною та енергією для ВПК.

Плюси: тотальне панування в морі, перевага в розвідці (супутники, АВАКС), високоточна зброя великої дальності.

Мінуси: політична роз’єднаність (необхідність консенсусу), висока вартість життя, що робить військові витрати чутливими для населення.

Рейтинг військової сили 2026 року.

Рейтинг Глобальної вогневої потужності оцінює понад 60 окремих факторів для розрахунку балу PowerIndex (PwrIndx) кожної країни, оцінюючи кількість військових підрозділів, витрати на оборону, логістичні можливості, технологічну потужність, людські ресурси та географічні особливості. Чим менше значення PwrIndx, тим потужніша звичайна бойова спроможність та загальна військова сила.

Постає питання: чому в цьому рейтингу російська армія все ще вказується як друга армія світу? Адже вона зазнала величезних втрат у повномасштабній війні проти України.

Це проблема «паперової» потужності, - каже військовий експерт "Громади", полковник у відставці Федір Дорошенко. - Більшість популярних рейтингів працюють із кількісними показниками. Якщо у країни на зберіганні числиться 10 000 танків, рейтинг їх зарахує, навіть якщо це Т-62 і Т-55, що потребують року на відновлення.

Бронетехніка: За даними OSINT-проєктів (наприклад, Oryx), РФ втратила тисячі сучасних танків (Т-72Б3М, Т-80БВМ, Т-90М).

До 2026 року вони не стільки виробляють нове, скільки модернізують старе. Як результат, кількісно армія може залишатися «великою», але якісно її середній рівень впав порівняно з 2022 роком.

Статус «другої армії» у 2026 році багато в чому тримається на трьох стовпах:

• Ядерний арсенал: Єдиний параметр, де РФ дійсно нарівні зі США і перевершує Європу.
• Бойовий досвід: У російської армії 2026 року є те, чого немає у Бундесверу чи армії Франції — досвід масштабної технологічної війни. Вони знають, як працюють дрони, РЕБ і сучасна артилерія у зв'язці.
• Мобілізаційний ресурс: Готовність нести величезні втрати, до чого європейські демократії політично не готові.

Рейтинги погано оцінюють:

• Стан складів: скільки із заявлених тисяч танків РФ — «живі»?
• Логістику: здатність РФ воювати на широкому фронті проти технологічного противника.
• РЕБ і дрони: статистика 2026 року тепер сильно залежить від кількості FPV-дронів та систем придушення, які раніше взагалі не вважалися могутністю.

Плюси: єдиноначальність, стійкість до санкцій, величезний парк артилерії. Незважаючи на величезні втрати, РФ компенсує їх поставками з КНДР та Ірану.

Мінуси: технологічне відставання в мікроелектроніці, залежність від поставок комплектуючих через "сірий імпорт", виснаження запасів техніки радянських часів.

В результаті ШІ констатує стратегічний пат.

Станом на 2026 рік пряме зіткнення без урахування США виглядає як кривава патова ситуація.

Європа не володіє достатньою кількістю сухопутних сил для глибоких наступальних операцій, а Росія не має авіації та флоту, здатних придушити європейську оборону.

Головний фактор X: ступінь участі США у ймовірних майбутніх військових конфліктах та позиція Китаю в поставках товарів подвійного призначення.

Аналітики провідних європейських інститутів (наприклад, німецького DGAP) вказують на критичне «вікно можливостей» для РФ, яке відкриється після завершення активної фази боїв в Україні та відновлення російського військового потенціалу.

«Гібридна дестабілізація» (2025–2028): ймовірність висока.

РФ може використати тактику «перевірки 5-ї статті НАТО» через обмежені провокації у Сувальському коридорі або на кордоні з Естонією.

Мета — не захоплення територій, а демонстрація неспроможності Альянсу захистити своїх членів, що призведе до політичного розпаду НАТО.

Конвенційний конфлікт (2029–2035): ймовірність середня, але зростаюча.

Якщо Європа не встигне запровадити «Military Schengen» (вільне переміщення військ) і не наростить виробництво боєприпасів до рівня РФ, Кремль може наважитися на повномасштабну операцію з відсікання країн Балтії.

До 2035 року ключовим фактором стане готовність європейських армій воювати без масштабної підтримки США, якщо ті будуть зосереджені на тихоокеанському театрі (Тайвань).

Україна розглядається не просто як буфер, а як головний «арсенал Європи».

Локалізація західних виробництв в Україні — це спосіб створити надлишкові потужності, які неможливо швидко знищити одним ударом, і забезпечити технологічну перевагу над масовим, але менш якісним виробництвом РФ.

Ключовими викликами для України є захист заводів від ракетних атак; перенавчання тисяч інженерів на західні стандарти, перехід від радянських ГОСТів до стандартів STANAG (стандартизації НАТО).

Примітка: 

факти та цифри, наведені ШІ, перевірено «Громадою». А прогнозні висновки перевірить лише час.

Читайте також:

Бавовна гримить за законами історії. Що не зможуть пробачити українці? «Ядерна» Польща вимагатиме репарацій, а собачі упряжки помчали до НАТО…

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.