Як вартість пального та виклики посівної змінять цінники в магазинах: детальний прогноз

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначає, що цьогорічна посівна буде непростою. Відсутність достатнього снігового покриву взимку призвела до пошкодження частини озимини. Це змушує фермерів оперативно переглядати плани та збільшувати площі під ярі культури.

• Кіровоградська обл.: 30–40%;

• Вінницька обл.: 20–30%;

• Дніпропетровська, Полтавська та Черкаська обл.: близько 20%.

Попри ці цифри, фахівці заспокоюють: у масштабах країни такі втрати не є критичними для продовольчої безпеки.

Хоча центральні області звітують про втрати через погоду, ситуація на Харківщині є значно складнішою, оскільки тут до природних аномалій додається фактор постійної воєнної загрози.

За даними «Громади», частина фермерів області взагалі відмовляється від весняних робіт. Особливо критична ситуація на територіях між Вовчанським та Куп’янським напрямками.

Причини — полювання російських дронів на техніку та високе замінування полів.

На аграріїв Харківщини тисне катастрофічне здорожчання ресурсів.

• Мінеральні добрива: ціни злетіли слідом за світовою вартістю газу, який подорожчав майже вдвічі. Україна залишається критично залежною від імпорту комплексних добрив.

• Зернова криза: вперше за два десятиліття вирощування пшениці, жита та кукурудзи стало фактично збитковим. Мінімальний дохід приносять лише олійні культури.

• Кадровий голод: брак робочої сили — одне з найгостріших питань. Навіть активне залучення жінок до традиційно «чоловічих» професій не дозволяє повністю закрити вакансії.

Сергій Лобас, директор агрофірми «Киселі», поділився фактами та своїми емоціями про початок посівної кампанії.

Стан озимих задовільний, хоча минулого року вони виходили з зими краще. Далися взнаки морози та льодові "блюдця" через підтоплення. Особливу тривогу викликає озимий ячмінь:  з 

осені гарно розкустився, а зараз стоїть "посоломіла" маса, що дуже повільно відновлюється.

Проте найбільша проблема — фінансова прірва.

Втрата держпідтримки: через виведення громади з «червоної зони» (що аграрії вважають безпідставним) — мінус 3 млн грн.

Молочна криза: падіння ціни на 6 грн за літр молока — мінус 600 тис. грн щомісяця.

Енергокриза: витрати на дизель для генераторів та здорожчання пального — додатково 3 млн грн.

Добрива: подорожчання азотної групи — додатково 6,6 млн грн.

 Без допомоги держави на кону стоїть продовольча безпека країни,

— наголошує Лобас.

За даними ХОВА, у 2025/2026 маркетинговому році виробництво зернових на Харківщині може сягнути 2,2 млн тонн.

Це покриє потреби регіону та забезпечить експорт. Очікується, що буде засіяно 60–65% від довоєнного максимуму, переважно у правобережних районах (Богодухівський, Красноградський, Лозівський).

За прогнозом президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, зростання собівартості виробництва неминуче змінить цінники:

• Пшеничний хліб: при нинішній ціні 45–50 грн\кг очікується зростання мінімум на 10 грн.

• Житній хліб: ціна може сягнути 55 грн.\кг.

Оптимістичний сценарій: gопри всі труднощі, ХОВА прогнозує врожай зернових на Харківщині на рівні 2,2 млн тонн. Цього вистачить і для потреб регіону, і частково – для експорту.

Україна повністю забезпечить себе продовольством, і внутрішнього дефіциту не буде, але ціна цього врожаю для фермерів залишається надвисокою.

Читайте також:

Роботи не їдять обіцянок, а дрони — дешевих ракет: підручник виживання від Нафтогазу до Діккенса

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.