Понад 400 реліквій у кишені: «Слобожанський код. Церковна старовина»
Лайф | | 344 | Автор: Олена Зеленіна

Колаж Олени Зеленіної.
461 музейний предмет у мультимедійному каталозі, 50 детальних 3D-моделей рідкісних артефактів та повноцінна віртуальна 3D-виставка «ВИБІР. ВИМІР. ВІЧНІСТЬ».
Відтепер унікальні богослужбові книги, ікони, пам'ятки козацького бароко та сакральні предмети XVII–XX століть доступні з будь-якого куточка світу — просто у вашому смартфоні чи ноутбуці.

Основою проєкту є колекція з фондів Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова — важливе свідчення духовної історії Слобожанщини. Значна частина цих предметів походить із довоєнних харківських музейних зібрань, пережила евакуацію під час Другої світової війни та збереглася до сьогодні як унікальне джерело культурної пам’яті.

В умовах повномасштабної війни, коли українська культурна спадщина перебуває під постійною загрозою знищення, оцифрування таких колекцій — це не просто зручність, а необхідність для збереження нашої ідентичності.
Хто стоїть за створенням цифрового архіву?
Усе це стало можливим завдяки культурно-мистецькому проєкту, який реалізувала громадська організація «КЛІО ХАБ» у партнерстві з Харківською державною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка та Харківським історичним музеєм імені М. Ф. Сумцова за підтримки Українського культурного фонду.

Проєкт об’єднав навколо себе потужну спільноту. До його створення та популяризації долучилися науковці, музейники, викладачі й студенти харківських вишів, а також 5-та Слобожанська бригада НГУ «Скіф», яка щоденно захищає регіон і надала інформаційну підтримку ініціативі.
Завдяки спеціально розробленому вебсайту та мобільному застосунку з підтримкою VR-технологій оцифровані скарби стали доступними для школярів, студентів, дослідників, внутрішньо переміщених осіб та українців, які опинилися за кордоном.
Тест-драйв від редакції:
від захоплення до справжнього квесту
Редакція вирішила випробувати нові цифрові можливості на власному досвіді.
Мультимедійний каталог залишив найприємніші враження. Він працює швидко, чітко та інтуїтивно зрозуміло. Якісні деталізовані фото, вичерпні описи та легка навігація дозволяють безперешкодно вивчати сакральне мистецтво Слобожанщини.
А от віртуальна 3D-виставка виявилася випробуванням для терплячих.
Під час перегляду з ноутбука музейний зал «утікав», біла точка-курсор здалася занадто дрібною, а самі експонати на екрані виглядали як загадкові білі силуети.
Попри те, що розробники додали детальну інструкцію для користувачів (запропонувавши пересуватися за допомогою клавіш W A S D), сучасному читачеві хочеться зануритися у віртуальний простір «в один клік» і без зайвих приготувань. Тож для такої онлайн-екскурсії знадобляться час, терпіння та трохи наполегливості.
Втім, створення такого обсягу цифрового контенту — це величезний крок уперед для музейної справи Харкова.

Добре, що харків'яни не обмежилися поданням артефактів лише православного культу, являючи нам різноманітність сакральних вірувань на наших землях. Заради інтересу ваша оглядачка знайшла, наприклад, навіть богослужбовий предмет караїмів, велика громада яких влаштувалася в Харкові ще в середині 19 століття.

Де розшифрувати «Слобожанський код»?
Ознайомитися з колекціями та протестувати VR-простір можна за посиланнями:
Раніше у Харкові було представлено проєкт «Слобожанський код. Українська вишивка» — сучасний підхід до збереження та популяризації унікальної культурної спадщини Слобожанщини.
Для створення мультимедійного каталогу традиційної слобожанської вишивки об’єднали команду етнологів, музейників, IT-спеціалістів та дизайнерів.
Читайте також:
Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.
Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз