Радіотеатр Анатолія Подорожка у подкасті «Градусник». Проза Віктора Полянецького

Дивитись новини на сайті Gromada Group, медіа холдинг Харківщини

Прозаїк працював у юності за театральною ширмою. Тепер з-за «ширми» моральної виводить своїх героїв

Історія українського радіо для багатьох нагадує про театр перед мікрофоном. 1924 року, коли мовлення тільки починалося в Харкові й  16 листопада прозвучав перший радіоконцерт, усе відбувалося наживо. Читання газет перед мікрофоном для тих, хто ще не вмів читати-писати, хоча вже будував заводи і сіяв хліб; театральні сцени для тих, хто сценічні драми й комедії  не мав змоги побачити; прем’єри книжкових новинок, озвучені акторами або й самими авторами. 

 

«Великий невидимий» гукав до слухачів з майданних репродукторів у містах, а згодом і селах, багатоканальні приймачі, які ловили не тільки Харків, а й Берлін чи іншу європейську столицю, були статусним атрибутом, а доступніші пристрої існували в комуналках і сільських хатах-читальнях.

 

70-80-ті були своєрідним піком «Театру перед мікрофоном».  Дещо пізніше актор і ведучий програм Харківського обласного державного радіо Анатолій Подорожко створив авторський цикл «Із улюбленого». Там звучали сторінки класики – спершу вітчизняної, а потім і світової в українських перекладах. Звертався Анатолій Васильович і до прози сучасників. Навіть казки оживали у його виконанні. В усьому допомагав акторський досвід, тривала робота паралельно в Харківському театрі для дітей і юнацтва і в ефірі обласного радіо.

 

 

Радіотеатр Анатолія Подорожка  у подкасті «Градусник». Проза Віктора Полянецького - фото 1
Анатолій Подорожко. Фото із соцмереж актора

 

Тож сьогодні подкаст як жанр-родич радіопересилань (був такий термін у 20-30-х роках) звучатиме знову голосом Анатолія Подорожка. Він представить книжку прози  автора з Харкова Віктора Полянецького, поліграфічно створену теж у Харкові видавництвом «Майдан». Назва ніби й далека від урбанізму  – «Виливали криницю».

 

 

Радіотеатр Анатолія Подорожка  у подкасті «Градусник». Проза Віктора Полянецького - фото 2

Але хіба наші душі – то заплутані іржаві водогони, незалежно від нашого статку й перебування-проживання?! Чи все-таки вони – кринички, що потребують захисту?

 

Тож слухаймо прозу в подкасті «Градусник».

 

Оповідання Віктора Полянецького «Сучий син». Читає актор Анатолій Подорожко. Запис зроблено восени 2026 року.

 

Також читайте:

 

Прозаїк Віктор Полянецький почав друкувати «шухлядне» вже після 1991 року

 

 

 

Мережа місцевих медіа «Громада Груп» працює завдяки вашій довірі.

 

 Підтримайте незалежну регіональну журналістику донатом.

 

 

 «Антидот» для клітинного шторму: як харківські науковці навчили нанокристали «гасити» оксидативний стрес - фото 4

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

 

ТелеграмФейсбукІнстаграм

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту